Вчора, 18/02/2017, в Посольстві України в Іспанії відбулася зустріч-нарада з представниками громадських організацій (асоціацій) з усього королівства, зустріч була організована Посольством для «звірки годинників» і організації спільної роботи протягом 2017 року.
Модератором зустрічі-наради був пан Посол – Анатолій Щерба.
Учасники, близько 40 чоловік, прибули з різних куточків країни – від Малаги до Країни Басків і від Барселони та Валенсії до Мурсії та Сантандеру, найчисельніше був представлений Мадрид.
Пан Посол висловив думку про доцільність проведення таких зустрічей принаймні двічі на рік.
Представники спілок коротко повіідомили про стан справ у своїх територіальних громадах, про результати діяльності та про плани проведення суспільно-культурних заходів на перспективу, запросили взяти участь у таких заходах людей з інших провінцій.
Виникла пропозиція створення координуючого осередку для організації спільних дій.
Були і дискусії, котрі означили широкий спектр поглядів та оцінок, як поточного стану справ і взаємостосунків між українськими громадами в Іспанії, так і в ставленні до процесів у самій Україні.
Поряд з представниками давно діючих організацій було багато людей, що представляють новостворені осередки, в тім числі і молоді, що особливо приємно.
Спільним знаменником, попри розбіжності в думках, можна було б назвати прагнення допомагати Україні, особливо у питаннях захисту від російської агресії, у підтримці сімей загиблих захисників України, лікуванні самих учасників визвольної війни, у відстоюванні національної гідності українців та в інших питаннях національної ваги.
Зокрема, учасники зборів вскладчину зібрали 360Євро і передали їх представникам громади Малаги на лікування Олега Івахнюка.
Це, так би мовити, об’єктивна картинка того, що відбулось.
А тепер моє суб’єктивне бачення того, що варто було б зробити для ефективного впливу українських спільнот на формування суспільної думки в Іспанії та підсилення дії української громади на формування іспанської національної політики стосовно України.
- Виходячи з мого власного аналізу висловлених думок та точок зору, керівники громад, не готові до створення ієрархічної структури координації дій, тобто – до утворення координаційного органу понад вже існуючими організаціями. Добре це чи погано? – ні добре, ні погано, на мій погляд, це реальність і від нашої суб’єктивної її оцінки сама реальність не зміниться.
-
Чи є потреба узгодження та координації дій? Безумовно є.
Як цього досягти, враховуючи ментальність українців, котрі не люблять терпіти над собою чиновників чи кар’єристів?
На мою думку, замість спроб створення ієрархічних координаційних структур, варто просто використовувати можливості співпраці знизу, задіюючи вже добре відомі і ефективно працюючі механізми. Прикладів таких ефективних проектів є чимало в різних куточках Іспанії, в тім числі, спираючись у, спільно організованих та узгоджених діях, на підтримку і представників Посольства та консульств. -
Політичні та конфесійні погляди та симпатії у різних громад різні, а відтак і стосунки між громадами позначені такими відмінностями.
Будучи народом європейським, а не азійського типу (де все вирішує цар чи хан), українців не варто намагатися причесати всіх під один гребінець, просто не вийде з цього ніц.
На мою думку, знову ж таки, суб’єктивну, продуктивніше було б знайти точки дотику і спільне бачення певних проблем, для можливості часткової координації дій у тих питаннях і між тими громадами, де це можливо вже зараз для досягнення спільних цілей.
Українці не терплять вказівок зверху, тому стільки їх виїхало з «совка», саме тому варто спробувати налагодити співпрацю знизу, поєднуючи дії громад у тих питаннях, котрі не викликають протиріч.
Для об’єднання треба спочатку знати хто, з ким і на яких принципах згоден і готовий об’єднуватися. Інакше успіху не буде, а фіктивні організації і координаційні органи користі не дадуть, та такі організації вже й існують, а ефекту від них дуже мало. Все варто робити на засадах добровільності і безумовної поваги до людей особисто. -
Стосовно медійних публікацій. Можна критикувати лише ДІЇ оремих людей чи організацій, але не переходити на персоналії. Окрім того, не публікувати того, в чому не переконаний чи не був свідком особисто.
Коли критикуються дії, то мається на увазі, що людина може діяти й іншим способом, тобто – цій людині залишається можливість зміни поведінки і характеру дій, «збереження обличчя» і визнання помилки, якщо така була.
Персональні звинувачення, ярлики, образи, що стосуються самої ідентичності людини/організації, здатні посіяти довічну ворожнечу і, як правило, не прощаються.
В цьому, мабуть, чи не головна помилка багатьох, саме тут ховається і бар’єр для спільних дій.
Тут же і ключ до вирішення багатьох міжперсональних конфліктів…
Будучи народом переважно християнським, маємо можливість попрсити пробачення і пробачити, а далі діяти так, щоб просити пробачення не було за що, щоб потім не приходилось видаляти свої власні пости з фейсбуку чи і цілі профілі, наприклад.
Річ в тім, що, «слово – не горобець…», а зберегти опубліковане зараз дуже просто.
А далі, живучи в європейській країні, де суди не продаються, в разі претензій, варто користуватися послугами юстиції, на її утримання всі ми платимо податки… -
Висновок – пропоную свою посильну допомогу, без претензій на створення будь-якого надасоціаційного органу, ні на яку роль «координатора» чи когсь/чогось подібного, у визначенні умов і здатності громадських об’єднань до співпраці, як перший крок до реальної координації зусиль для досягнення українських загальнонаціональних цілей.
Варто було б спочатку знати «хто чим дише», яку реальну силу має в здатності мобілізації людей на місцеві акції, чи на спільні дії в якомусь іншому місті, на які політичні сили орієнтується та чи інша громада, яка конфесійна приналежність більшості членів об’єднання, який офіційний формальний статус має спільнота, яким є її головний вид діяльності.
Ми всі різні і це наша перевага, а не слабкість, бо будучи різними, ми можемо взаємодіяти з різноманітними соціально-політичними силами в Іспанії.
Володіючи такою інформацією можна було б щось реально організовувати на низовому рівні.
Так от: конкретна пропозиція – хто вважає, ці мої думки раціональними, напишіть мені повідомлення і вкажіть один -єдиний реквізит, а саме Ваш емейл.
Зв’язатись зі мною можна через емейл uasociacion@gmail.com
Сучасні інформаійні системи надають можливість легкого і простого збору інформації її обробки та узагальнення, збереження анонімності та конфіденційності, на базі такої інформації можна пропонувати ті дії, до котрих люди готові долучитись, а це і було б реальною, а не формальною координацією, і не треба для цього ніяких «координаторів», посад і медалей з фотографіями…
Просто треба тишком-нишком робити все, що ти можеш для загальної справи.
Як казав колись Дж.Ф.Кеннеді – «не питай, що країна зробила для тебе, спитай себе, що ти зробив для своєї країни».
Одне заключне прохання – не розпочинати обговорення цієї публікації, якщо вважаєте за доцільне – пришліть свій емейл, а ні, то вважайте, що цього допису просто немає. Це щоб не витрачати часу і не провокувати дискусій, чи боронь Боже, сварок.
Це моя особиста точка зору.
Думаю, що нікого не образив, у всякому разі не мав такого наміру.
З повагою,
Георгій Клімов, U-Armonía, Valencia
ConUcrania 