Франція цього 2015 року потерпіла декілька террористичних нападів.
Вся Європа сердечно співчувала і була солiдарною з Францією. Соціальні мережі наповнилися повідомленнями та малюнками на підтримку.
У той час українська громада відреагувала просячи також підтримки та солідарності.
Але на жаль результати не були ті самі. Чому? Чому Європа не реагує так само?
Перше: Україна далеко. Ще два рoки назад ніхто не знав де розмістити Українy на карті.
Експерти що на сьогоднішній день роблять свої аналізи по Україні два роки назад вони були експертами тільки по Росії та Азії.
Журналісти що покривали ситуацію в Україні протягом Майдану робили свою трансляцію з Москви.
Це сумно, але це факт, Європа тільки тепер почала взнавати про Україну.
Друге: Террористичні арабські проблеми набагато ближчі для Європи. Боротьба з ними дуже хвилює європейські краіни. Багато з них вже відчули на собі ту трагедію і тому всі щиро співчувають і думають про спільну боротьбу.
Третє: Неясна ситуація в Украіні. Майдан, референдум в Криму, а потім схід, хтось хоче своєі републіки, хтось бомбардує цивільне населення. В Франціі все достатньо просто, погані вбивають в нічому не винних людей.
Четверте: Для Європи, Україна повинна діалогувати з сепаратистами, бути толерантною та дати амністію. Для Європи, якщо Україна визнає ті самопроголошені республіки, проблема буде вирішена. В Франції всім ясно що це террористів, тому проблема виглядає інакше, мета террористів тільки сіяти страх та вбивати невинних людей.
П’яте: Скільки в світі війн? Багато війн, переворотів, трагедій, террористичних актів. Хіба ми самі знаємо, слідкуємо чи співчуваємо за кожною смертю?
Шосте: Росія на рівні України набагато вагоміша держава, економічно, політисно, т.д.
Треба визнати що Україна не Франція, вона не сусід всіх європейських держав, вона навіть ще не вважається європейським сусідом (бо не є в європейському союзі) і у неї не та сама ситуація.
Це означає що ми не заслуговуєм на підтримку? Звичайно що заслуговуєм і потребуємо її, але якщо ми цього хочемо, то треба розповідати та пояснити про нас, наближатися дo Європи, щоб нас розуміли, нами цікавилися та хотіли дoпомогти.
Лілія Миколаїв
ConUcrania 