Información en español sobre Ucrania


Deja un comentario

УКРАЇНЦІ МАДРИДА Й ОКОЛИЦЬ РАДО ПРИВІТАЛИ ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТА-СПАСИТЕЛЯ

 

До цього, як звичайно, готувалися завчасу. Спершу натхненною молитвою під час великого посту, реколекціями, утриманням від гучних забав, надмірних веселощів, зловживань спиртними напоями та м’ясною їжею. Не обійшлося, ясна річ, і без масового відбуття сповідей і причастя. І це було характерно для всіх без винятку українських парохій іспанської столиці та прилеглих до неї містечок. А їх за весь час нашої присутності в серці країни кориди та фламенко назбиралося не багато-не мало, а цілих шість. Українська Греко-Католицька Церква налічує три парафії: в самій столиці, Ґетафе та Алькалі-де-Енарес.

Hram-1

Підпис: Парохія Благовіщення в Мадриді (район Арґуелєс)

Hram-2

Підпис: Парохія при храмі святої Терези (Ґетафе)

Hram-3

Підпис: Парохія УГКЦ в Алькалі-де-Енарес

Стільки ж парафій є у підпорядкуванні Української Православної Церкви Константинопольського патріархату (Мадрид, Ґетафе, Алькоркон).

Hram-4

Підпис: Парохія Андрія та Дмитра в Мадриді (район Колумбія)

Hram-5

Підпис: Парохія в Ґетафе

Hram-6.JPG

Підпис: Парохія Благовіщення в Алькорконі

Святом над святами, торжеством з торжеств називають величне свято Воскресіння Христового. А прелюдією до нього, звісно, є Вербна, або Квітна неділя. Напевно, ці свята в багатьох ще з дитинства асоціюються з ніжними-преніжними вербовими «котиками»; запаморочливим запахом диму від вишневих дровець, що долинає з-за хати, де тато вудить шиночку та ковбаску; дивовижним ароматом дріжджового тіста для пасок, яке виростає дуже швидко, готове ось-ось вирватися з «лабет» тісного баняка; мелодійним голосом мами, що кличе облизати макогона – смачного-пресмачного після процедури розтирання крему для пляцків; чудо-писанок, які розписувати збирається вся родина; малинових звуків дзвона, що настійливо зазиває до храму; забавних гаївок на церковному дворищі – все це залишається назавше і, незважаючи на жодні катаклізми, буде вперто пробиватися, наче трава крізь асфальт. Навіть тут, на чужині. Хоча ці всі запахи та пам’ятні згадки тут дещо притуплюються, проте не зникають і, напевно, ніколи не зникнуть. Адже й тут наші краяни вимальовують диво-писаночки, вудять м’ясива, вдягають вишиванки, щоб чинно проспацерувати в них до церкви…

Особливий молитовний настрій панував напередодні Великодня у греко-католицькій парохії Благовіщення Пречистої Діви Марії, що в Мадриді, – чи не найбільшому осередку українських вірних в усій країні Сервантеса. Зазвичай, у римо-католицькому храмі Доброї Вісті (Buen Suceso) на вулиці Принцеси, що майже в самісінькому центрі столиці, під час щонедільного богослужіння перебуває 700-800 українських молільників. А ось у святкові дні їх число сягає чи не поза 1500.

Цього року молитовній налаштованості цієї парохії сприяв приїзд єпископа-помічника Львівського владики Венедикта (Алексійчука), який провів серед вірян тижневі реколекції, спілкувався з ними, в тому числі й в особистий спосіб, відповідав на запитання, ділився досвідом.

Vladyka

Звісно ж, свого апогею атмосфера набула в останній день перед Воскресінням Христовим, коли тьма-тьмуща вірян прибуває до храму, щоб освятити великодні кошики. Починаючи з 14-ї години і завершуючи 21-ю, коло за колом вишиковувалося в очікуванні окроплення святою водицею як пасок, писанок, крашанок, так і традиційного продуктового набору: сиру, масла, ковбаси, шинки та іншої смакоти. Прилегла територія в цей час наповнюється пречудовими пахощами. І, власне, в цей момент кількість прибулих надзвичайно важко полічити. Адже в столицю задля такого урочистого акту стікаються потоки та потічки не лише зі столиці й більших населених пунктів поряд з нею, але й з віддалених містечок, сіл і присілків. Бо де тільки нашого брата-заробітчанина не закинула доля в пошуках хліба насущного. Ото ж довелося нашим священикам, отцям Іванові Липці та Володимирові Нейлюку, почергово виходити з храму, щоб виконати приємну для них місію.

 

Чимало з присутніх не поспішали покидати майдан поблизу храму, здибавши своїх близьких, рідних, знайомих і завівши з ними жваву  розмову. На жаль, такі зустрічі в силу різних обставин у декого трапляються вряди-годи. Не приховати і той прикрий факт, що значна кількість з нас є «річниками», тобто такими, що відвідують храми раз чи двічі на рік і то, як не важко здогадатися, по великих празниках. Декотрі з присутніх заходили всередину, щоб приступити до гробу Христового й віддати данину шани Ісусові, цілуючи плащаницю. То ж черга фактично не переривалася ні на мить.

 

Дехто з тих, хто не встиг придбати деякі необхідні атрибути до свята, міг це спокійно зробити біля церкви. Благо, продавців таких речей, не бракувало.

 

Нарешті настає довгожданий недільний ранок, в який ми, квапливо зодягнувшись у найсвятковіші шати, поспішаємо на святочну Службу Божу, намагаючись . Храм Доброї Вісті, як завжди, мало не «тріщить по швах». Однак це прекрасний і величний момент, коли такою масою можемо свідчити свою молитовну сопричасність з Всевишнім. І що б там хтось не торочив про  вагу молитовної зустрічі з Богом наодинці у стінах власної оселі, лише спільна молитва в храмі є тим найпотужнішим, найважливішим, найвдячнішим, найяскравішим моментом у нашому єднанні з Господом.

 

Ця Священна Літургія завжди є особливою, адже протікає під акомпанемент багатьох слів з додатком «най». Чи не наймелодійніше звучать хори, які супроводжують богослужіння. Це, рівною мірою, стосується як молодіжного парохіяльного хору під керівництвом Лідії Скальської, так і основного під орудою Галини Лях.

 

По-особливому сприймаються рядки з Євангелія, прочитані нашим душпастирем о.Іваном Липкою. Чи не найкраще розуміння зняходить звернення Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава до всіх вірних з нагоди світлого празнику Воскресіння Христового. А до святого причастя приступає така кількість парохіян, що нашому отцю Іванові доводиться зважати на час, що залишився до закінчення, бо після нас до храму відразу ж повиннні ввійти його господарі – римо-католики. Як правило, щонеділі причащається багато діток, що свідчить про молодість парохії, а отже її майбутнє.

 

Ось мій об’єктив вихоплює з-поміж тих, хто причащається, пані Марію, яка не так давно здійснила стокілометрову пішу прощу шляхом святого Якова (в іспанському варіанті Сантьяго, тому й місто, де знаходиться його гріб, названо на його ж честь – Сантьяго-де-Компостела).

Prychastia-3

А ось до причастя приступають довголітні учасниці парохіяльного хору, котрі співали в церковних колективах ще в Україні, Валентина Гец, Теофілія Гайдукевич, Галина Стефанків.

 

Невдовзі святі дари приймає відома в заробітчанських колах поетеса Валентина Гуменюк, яка чимало своїх віршів присвячує нашим небесним покровителям.

Prychastia-6

Взагалі-то, феномен великої кількості причасників характерний саме для нашої трудової міграції в країні кориди. Нек говоритиму за інших, – не знаю. Тому наші священнослужителі, які навідуються в Іспанію, відзначають цей факт.

Прикметно, що цьогоріч Пасху святкуємо в один час з римо-католиками, тому для багатьох з нас чотири вихідні дні стали чудовою нагодою для духовного примирення як із самим собою, так і з рідними, близькими, приятелями. А також, безумовно, до приготування смачного-пресмачного столу, тому що і до цього потрібно докласти рук і уміння…

Нарешті отець Іван здійснює свій останній вихід до меж Царських воріт і благословить усіх присутніх хрестом.

o.Ivan.JPG

У цей момент здається, що сам воскреслий Ісус Христос рукою душпастиря настановляє нас на подальше творення добра, на життя в мирі та в Господі-Бозі.

Храм швидко порожніє, проте ще чутно вітання: «Христос воскрес! Воістину воскрес!». До цього так і хочеться додати ще й таке: «Воскресне Україна!»

Квітка ЛЮБЧЕНКО.

 

 

 


Deja un comentario

МАЙСТЕР-КЛАСИ З ПИСАНКАРСТВА У МАДРИДІ Й ОКОЛИЦЯХ

У рамках міжнародного фестивалю «Барви писанки» («Ukrainian Easter tree») в українській суботній школі «Моя Україна» (Мадрид, район Ембахадоресу) й культурно-освітньому центрі «Дивосвіт» (Алькоркон) асоціацією «Українсько-іспанський культурний простір» з великим успіхом проведено  майстер-класи з писанкарства.

Понад 30 осіб (як дітей, так і дорослих) долучилися до цієї благодійної мистецької акції, заснованої кілька років тому українською діаспорою Афін. Цьогоріч у фестивалі взяли участь наші краяни з 11 європейських країн. Крім наших співвітчизників у таких містах, як Запоріжжя, Маріуполь, Тернопіль, Київ, Рава-Руська, Краматорськ, Бердянськ, Чернівці, Львів, долучилися й українці Норвегії (Осло), Італії (Брешіа, Аверста), Польщі (Варшава), Туреччини (Стамбул), Греції (Афіни), Великобританії (Лондон), Швеції (Стокгольм), Німеччини (Мюнхен).

В іспанській столиці та її близькому передмісті крім того, що учасники акції отримали базові знання та навички з писанкарства, то ще й кожен виготовив писанки, крапанки та крашанки для свого великоднього кошика. Також усім передались імпульс і бажання, щоб у наступному році поглибити свої знання та навички.

Sigue leyendo


Deja un comentario

ЄПИСКОП-ПОМІЧНИК ЛЬВІВСЬКИЙ ПРОВІВ ВЕЛИКОПІСНІ РЕКОЛЕКЦІЇ В МАДРИДСЬКІЙ ТА ПРИСТОЛИЧНИХ ПАРОХІЯХ УГКЦ

 

Упродовж минулого тижня в іспанській столиці перебував єпископ-помічник Львівської архієпархії Української Греко-Католицької Церкви владика Венедикт (Алексійчук). Цей візит його преосвященство здійснив на прохання капелана парохії Благовіщення Пречистої Діви Марії, що на Арґулєсі, отця Івана Липки.

Vizyt-1

Мотивація таких відвідин простежується в необхідності приїзду, бодай час від часу, українських ієрархів. Адже упродовж того терміну, відколи у Ватикані створено нову організаційну структуру (9 червня 2016 року), а саме ординаріат для вірних східного обряду Іспанії, яким керує архієпископ Мадрида, наші єпископи не відвідували цю країну.

Зазначимо, що свою мандрівку за Піренеї владика Венедикт здійснив не вперше. Раніше він вже двічі побував тут, фактично з подібною місією, але ще як ієромонах (священик-монах).

Цього разу його преосвященство провів численні зустрічі з вірянами-заробітчанами, що виразилося у великопісних реколекціях, розважаннях на різноманітні теми, в тому числі не лише духовного спрямування, а й на злободенні питання сьогодення. Звісно, основний акцент було зроблено на духовному спілкуванні з вірними УГКЦ.

Окрім цього єпископ-помічник Львівський провів кілька важливих нарад з керівниками відповідних структур Мадридської архідієцезії Римо-Католицької Церкви, які працюють над впровадженням ординаріату, зокрема з Генеральним вікарієм падре Андреасом. Досягнуто домовленості, що невдовзі ця структура запрацює більш активно і продуктивно.

Sigue leyendo


Deja un comentario

МАДРИД ПАМ’ЯТАЄ ПРО 193 ЖЕРТВИ 11-М

Ця рана кровоточитиме ще довго. І про неї нагадуватиме монумент, споруджений на честь загиблих під час терористичної акції, яка несподівано грянула 13 років назад. А ще пам’ять рідних і близьких, котрі втратили своїх найдорожчих: батьків, матерів, синів, доньок, онуків…

Monument

Шок, жах, лихо, розпач, біль, туга, скорбота, журба, сум… Те, що сталося 11 березня (11-М – по-іспанськи, бо 11 marzo) 2004 року неможливо усвідомити. Як і неймовірно важко підібрати відповідні слова для пояснення стану душі в той час. Ми, хто приїхав на заробітки в Іспанію, висловлюючи найщиріше співчуття її господарям, усвідомили, що разом з ними ходимо під одним небом, одним сонцем. І один Бог над нами!

Те, що трапилося 13 літ тому, ще й досі важко зрозуміти. Таке розумінню та поясненню просто не підлягає. Проте кожен сущий тут добре усвідомлює, що того разу Господь був милосердним до нас. Хоча двоє наших краян і загинули, а декілька з травмами різної важкості відлежали в шпиталях.

То ж дякуємо Тобі, Отче, за Твоє милосердя та борони, Спасе, від чогось подібного надалі…

Вибухи в іспанській столиці (загалом їх виявилося десять) пролунали в час пік – між 7:30 і 8:30 ранку. Основні події розгорнулися між залізничними станціями Ель Посо і Санта Євхенія поблизу залізничного вокзалу Аточа.

Atocha.JPG

Sigue leyendo


Deja un comentario

ПІКЕТУВАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕЛЕГАЦІЇ УКРАЇНЦЯМИ ІСПАНІЇ

Упродовж двох днів: четверга та п’ятниці, 9 і 10 березня, українські трудові міґранти пікетували іспанський Сенат, в стінах якого відбувалося засідання Бюро Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), на яке запросили російську делегацію.

Piket-1.JPG

 

Її очолював депутат Держдуми Леонід Слуцький – персона доволі одіозна, на яку розповсюджуються санкції ЄС. Тим не менше, це не завадило Президентові ПАРЄ Педрові Аграмунту запросити росіян на засідання в іспанську столицю. Зауважте, вперше з 2014 року.

Нагадаю, що саме відтоді ПАРЄ, ухваливши відповідну резолюцію, позбавила російську делегацію права голосу на рік через анексію Криму. У відповідь росіяни припинили брати участь у роботі цієї поважної структури. У 2016-2017 роках Росія не надсилала у французький Страсбург список своєї делегації, тим самим уникнувши голосування, на якому мало б вирішитися питання продовження ветування її голосу.

Торік Педро Аграмунт виступив з ініціативою повернення Росії до Асамблеї. З цією метою наразі в ПАРЄ розвивають контакти з російськими депутатами та розглядають можливість внесення змін до регламенту. Що, в свою чергу, гарантувало б Росії повернення до сесійної зали. Власне, з цього приводу Президент Парламентської Асамблеї і запросив на засідання Постійного комітету в Мадриді парламентську делегацію Російської Держдуми.

Sigue leyendo


Deja un comentario

Eстафета на підтримку Олегa Івахнюкa

Andriy Kushnir ( ГО “Xто як не ми”, Аліканте ) започаткував цю акцію на підтримку Олегa Івахнюкa

Українці з iншиx міст Іспанії підтримали акцію:

Таррагона

Барселона

 

Мадрид також підтримує

 

Висилайтe ще ваші відео, і ми їх опублікуємо!

 

Нагадуємо, Олег, який боровся за волю України, а також на Майдані, знаходився прикутим до ліжка понад 15 місяців. З незламним духом герой переніс 22 операції, має пошкоджену спину та загрозу ампутації ноги, але попри все не втрачає сили та надії на одуження. Боєць батальону  “Донбас” 8-го жовтня 2015 р. прибув в Барселону, в Госпіталь Генераль де Каталунья, Іспанія.

 

Hа фотографії надходження на рахунок хлопця станом на березень (10.03.2017)


Deja un comentario

ПАМ’ЯТНИМИ ЗАХОДАМИ В ІСПАНСЬКІЙ СТОЛИЦІ ВШАНОВАНО ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ (Частина друга)

УРОК-РЕКВІЄМ У КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОМУ ЦЕНТРІ «ДИВОСВІТ» В АЛЬКОРКОНІ   

Усі ми добре знаємо, що в минулому на долю нашої країни випало багато випробувань. Україна неодноразово піднімалася з колін. Побита і вся в ранах, нездоланна для ворогів, вона йшла під ворожі кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла до сьогодення і знову в час російської навали вкотре повинна дбати про своїх діток, щоб вони могли жити в мирі та спокої, вчитися та веселитися…

Ми, старші, часто нарікаємо на молоде покоління, що, мовляв, воно байдуже до нашої історії і традицій, часто-густо пасивне й несприйнятливе щодо «високих матерій». Це проблема не нова, адже стосунки поміж батьками та дітьми завжди були каменем, об який спотикалися і який ще й нині є доволі значною перепоною. Одначе останній захід, що відбувся в культурно-освітньому центрі «Дивосвіт» у суботу, 25 лютого, доводить зворотнє: «високі» теми, якщо їх подавати цікаво, змістовно, дохідливо, здатні не лише викликати розуміння, але й співпереживання в дітей.

Урок пам’яті на честь Героїв Небесної Сотні, які загинули три роки тому, тільки-но розпочавшись, збудив неабиякий інтерес у старшокласників, котрі зібралися в актовому залі. Миттєво припинилися балачки, вимкнулися мобільники, вся увага прикувалася до сцени. А на ній, почергово змінюючись, у тужливій призадумі лунали слова ведучих Ельвіри Давидової та Христини Ляхоцької, віршований монтаж , в якому взяли участь Богдан Гараміта, Андрій Тиньківський, Роман Феданяк, Мар’яна Дзера, Андріан Марків, Вікторія Савків, Влада Рисинська та Христина Тимофійчук.

 

Усе це, переплітаючись з відеокадрами подій трирічної давнини Революції Гідності на Майдані у Києві, викликало, направду, відчуття співпереживання, взаємопроникнення та невимовного спільного болю. Іноді тиша в залі так різала вухо, що, здавалося, барабанні перетинки не витримають.

 

Sigue leyendo


Deja un comentario

ПАМ’ЯТНИМИ ЗАХОДАМИ В ІСПАНСЬКІЙ СТОЛИЦІ ВШАНОВАНО ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ (Частина перша)

А крім них ще й інших захисників нашої Вітчизни, які брали участь у трагічних подіях трирічної давнини під час Революції Гідності, віддали своє життя в жорстокій боротьбі, захищаючи демократичні цінності на Майдані та територіальну цілісність України на Сході. Цій роковині присвятили свою концертну програму, яка відбулася в неділю, 19 лютого, артисти Одеського Національного Академічного театру опери та балету Віталій Галько, Андрій Ріпак і Петро Свірідов. З цієї ж нагоди відбувся також мітинг-реквієм у центрі Мадрида, а саме на площі Іспанії, поряд з пам’ятником видатному письменникові Мігелю Сервантесу де Сааведрі та його безсмертним героям – Дон Кіхотові та Санчо Пансі. І в третьому заході цього ж дня, а саме концерті дитячого ансамблю танцю «Кричевчанка», згадувалися герої Небесної Сотні. Більше того, їм було присвячено окрему хореографічну композицію.

Зрештою, про все за порядком.

КОНЦЕРТНА ПРОГРАМА В ПАРЛІ

Вигуками «Браво!», «Молодці!», а наприкінці ще й дружнім громовим «Дякуємо!» зустрічали глядачі виступ трьох артистів Одеської опери в культурному  центрі міста Парла, що неподалік від Мадрида.

Між іншим, хоч і не надто багаточисельна аудиторія зібралася в залі, але вона виявилася напрочуд сприйнятливою до досить таки незвичайної програми, запропонованої співаками. Адже у виконанні Віталія Галька, Андрія Ріпака та Петра Свірідова, який ще й чудово вів концерт, звучали оперні твори світової класики, які поєднувались з українськими народними та естрадними піснями.

Parla-1.JPG

Підпис: Віталій Галько

Sigue leyendo


Deja un comentario

ПОСОЛ УКРАЇНИ В ІСПАНІЇ АНАТОЛІЙ ЩЕРБА: Підтримку іспанської сторони ми отримуємо від початку російської агресії

Хто сказав, що двічі в одну річку не ввійти? Приклад останнього призначення нового «старого» Надзвичайного і Повноважного Посла в Королівстві Іс­панія та у Князівстві Андорра доводить зворотнє. Справа в тому, що Анатолій Щерба, який обіймав цю посаду в 2006-2012 роках, торік знову приступив до виконання своїх обов’язків в Іспанії.

Хоча, якщо бути скрупульозним до кінця, то давня філософська істина про ріку все ж таки правомірна, оскільки часи, під час яких Анатолій Анатолійович був послом, якщо не кардинально, то багато в чому змі­нилися. Міжнародна ситуація далеко не ідентична тій, яка була тоді. Україна потерпає від нападів агресивної путінської Росії. В самій Іспанії після тривалої політичної кризи, пов’язаної з проблемою формування нового уряду за підсумками загальнонаціональних виборів, врешті-решт було змінено традиційну «двопартійну» систему.

А ось що не змінилось – так це приміщення нашої дипломатичної установи в Мадриді, де А.Щерба пра­цював раніше. І надалі вона розташована за тією ж знайомою адресою: Ronda de la Abubilla,52, що в районі Конде де Орґаз, неподалік від станції метро «Есперанса». Словом, як мовиться, повернення на «круги своя»…

З нашого досьє.

Підпис: Фото з архіву посольства

Анатолій Анатолійович Щерба народився в 1962 році в с.Войтове Згурівського району Київської області.

У 1985 році закінчив факультет міжнародних відносин і міжнародного права Київського державного університету ім.Тараса Шевченка.

Sigue leyendo


Deja un comentario

ПОСТУП УПЕРЕД ЧИ ТУПЦЮВАННЯ НА МІСЦІ, АБО ПРО ДВІ СКЛАДОВІ ОСТАННЬОЇ ЗУСТРІЧІ ЛІДЕРІВ УКРАЇНСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ У МАДРИДІ

Нарада для керівників українських асоціацій, які працюють в іспанському полі поміж наших таки земляків, ініційована Посольством України в Іспанії, відбулася в суботу, 18 лютого, в приміщенні дипломатичної установи. Зібралися на неї майже 40 представників осередків з різних куточків Іспанії: Барселони, Малаги, Валенсії, Логроньйо, Памплони, Сантандера та, звичайно, столиці й її околиць.

narada-2

Хвилиною мовчання вшанували присутні пам’ять Героїв Небесної Сотні та всіх захисників Батьківщини, котрі полягли в священній боротьбі з російськими агресорами на Сході України.

Sigue leyendo